понеділок, 20 квітня 2020 р.

Домашні завдання (21.04 - 24.04 )


                               4-Б клас
                           (21.04-24.04)

 

                                              Математика

Вівторок-  с.153-154, №969 (розглянути), №970, № 975, №976.

Середа- с.154-155, №978(ознайомитися з алгоритмом), №979, №980, №985, №986. Перегляд   відеоуроку.

https://www.youtube.com/watch?v=FnnA5HvI5iE

П’ятниця-с.155,  №987(ознайомитися  з алгоритмом); №988, №991; с.157, правило; №992, №994, №994.

 

                                           Українська    мова

Вівторок- с.162-163, впр.371, ознайомитися з правилом; впр.373. Перегляд  презентації.

П’ятниця- с.165,впр.376,  впр.377. Зразок розбору дієслова  як частини  мови  знаходиться у підручнику  на форзаці. Перегляд відеоуроку

  https://www.youtube.com/watch?v=D5XUg1Xyl0A                                      

                                            

                                     Літературне   читання

Вівторок-  Працюємо над твором В.Близнеця «Земля  світлячків».
Середа-контрольна робота. Робота з літературним твором. (Див. додаток 1).
 Четвер- позакласне  читання. Читати твори про пригоди братів наших менших.
П’ятниця- с.152. Повтори  і пригадай! (Якщо є завдання  в зошиті, то виконати.)
                                                   
                                      Природознавство
Четвер – с.152-154, прочитати статтю. Додаткова  інформація у  додатку 2. Переглянути  презентацію, виконати завдання  в  зошиті.
                                  Інформатика (4-Б, 4-А)

Вівторок- с.146-151, опрацювати. Перегляд відеоуроку.
Середа-с.146-151, опрацювати.  Перегляд відеоуроку.
П’ятниця-с.146-151, опрацювати. Перегляд відеоуроку.


                                                  
                             Додаток 1
Контрольна робота№7 Робота з літературним твором (письмово).
                                              ЧУБЧИК
    Жили собі шпаки. Батько і мати маленьким їсти носили, співати по-шпачиному навчали. Злагода й мир панували в шпаківні.
    У найменшенького шпаченяти був невеликий чубчик. Тож і назвали його Чубчиком. Чубаті шпаки — дивина. Тож Чубчик так запишався, що почав із зневагою ставитися до своїх братиків і сестричок.
     Одного ранку Чубчик почув спів соловейків, які витьохкували в саду. І так йому сподобався той спів, що аж самому захотілося так заспівати.
— Мамо, я хочу соловейком стати, — сказав Чубчик.
— Соловейком, сину, треба народитися, — пояснила шпачиха.
— А я хочу навчитися так гарно  співати, як солов'ї! — наполягав Чубчик.
— Спочатку навчися свистіти по-шпачиному, — промовила мати.
— Набрид мені ваш свист! — гукнув Чубчик на весь сад. — Не хочу довіку вас чути!
— Сину, хіба так можна про свій рід казати? — злякано просвистіла шпачиха.
— Не хочу такого роду! — кричав шпачок. — Вас і люди не слухають так, як соловейків.
— Що ти говориш, сину, — промовила зі сльозами на очах мати. — Ранньою весною прилітаємо ми, коли снігу ще багато на полях і в лісах. Як радіють діти і дорослі, коли  почують  наш свист. Люди кажуть, що на крилах ми їм весну несемо. Хіба цим не треба пишатися? Хіба наш спів гірший, ніж в інших птахів?
Довго шпачиха навчала розуму  сина. Та Чубчик не слухав. Змахнув крильми — і подався в садок до Соловейка. Знайшов там найстаршого Солов'я, який сидів на гілці бузини, привітався й попросив:
— Соловейку, навчи мене співати  по-своєму.
Соловейко здивовано глянув на Чубчика й запитав:
— Чого це тобі  раптом захотілося по-солов'їному співати?
— Бо набридли мені шпаки з їхнім свистом, — відповів Чубчик. — Мені до вподоби  солов'їна пісня, якою ваш рід людей звеселяє.
— Ще  не  чув, щоб пташки  цуралися свого  роду, — поважно  промовив Соловейко. — Бо споконвіку  так ведеться, що шпак  співає  по-шпачиному, а соловей — по-солов'їному. Але коли тобі так захотілося навчитися співати  по-нашому, то зоставайся. 
   Усю весну навчався в Соловейка Чубчик, та нічого в нього не виходило. Він розучився  свистіти  по-шпачиному і не навчився  співати  по-солов'їному. Тільки й того, що запам'ятав «тьох-тьох-тьох».
   Потім  Чубчик усе  літо вчився в інших птахів. У Синиці, у Ворони і в Горобців. Та вивчив  лише «цінь-цінь», «кра-кра», «жив-жив».
   Шпачкові  здалося, що тепер він  найрозумніший  серед  птахів.
   Якось Чубчик побачив на ясені силу-силенну  шпаків. Вони висвистували один поперед одного, бо  прощалися  з рідним  краєм до наступної  весни. Збиралися у вирій.
    Прилетів  до них і Чубчик. Він гордо глянув на батька й матір, братів і сестер, сів на самісінький  вершечок   осокора і заверещав:
— Фіють-фіють, кра-кра-кра, тьох-тьох-тьох, жив-жив, цінь-цінь, жив-жив, кра!
   Шпаки принишкли, слухаючи Чубчика. А коли той утомився  верещати, птахи так зареготали, що  аж затремтіли дерева. Соловей сміявся, аж за боки брався. У синиць  від  реготу  аж  сльози   виступили на очах, а горобці так  похрипли, що не могли й слова вимовити. Чубчик із сорому ледь не звалився з осокора. Присоромлений, осміяний, він  повернувся   додому.
— Що  будемо  робити, сину? — запитали батьки.
— Буду  слухати   вас.
— Хоч і пізно, сину, але добре, що за розум  нарешті   берешся.  
                                                                                       (За Миколою   Магерою)


























Прізвище та ім’я учня_____________________________  Дата_____________
Виконай завдання
1. Як  називається   короткий,  найчастіше віршований, твір повчального змісту?
А) казка;
Б) вірш;
В) байка.
 2. У якій зі збірок ти розмістиш цей твір?
А)  у збірці   казок про тварин; 
Б ) у збірці   оповідань про тварин ;
В ) у збірці  оповідань про природу.
 3. Що засуджується у творі?
А) зарозумілість, надмірно  висока думка про себе ;
Б)  зневажливе  ставлення до своєї   рідної  мови; 
В) зневажливе  ставлення до інших. 
4. Визнач  головну   думку твору.
А) Любов до рідного краю. 
Б) Любов до батьків.
В)  Любов до рідної мови, бажання  розмовляти  нею.
 5. Хто є головним  героєм  твору?
А)  Соловейко; 
Б) шпачок Чубчик ;
В) шпачиха .
6. Віднови  послідовність   подій у творі (пронумеруй).
__ Чубчик  покидає  свою родину. 
__ Навчання  в інших  птахів. 
__ Навчання в Солов'я.
__ Дружна сім'я   шпаків.
__ Шпачиний   спів — рідний   спів.
__ Ганебний  виступ Чубчика перед птахами.
7. Прочитай  вислови і запиши, кого з героїв  твору стосуються  ці слова.
Реготали так, що аж затремтіли дерева — 
У них відреготу аж сльозивиступили на очах —  
Таксміявся, аж за боки брався —  
Відсміху так похрипли, що не могли й слова вимовити — 
 8. Запиши, як ставився молоденький шпачок до рідноїпісні спочатку? Чи змінив він свою думку згодом?______________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
     Оцінювання :
За завдання 1-5   1 бал; за  завдання  6-8    2 бали.   
                                         Додаток 2
2 ЯК ПРИРОДА ПОЛІССЯ ВПЛИВАЄ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ?
1. Природнича розминка «Чи вірите ви?»
Чи вірите ви в те, що у природній зоні не однакова погода впродовж року, не подібні ґрунти, рослини і тварини?
Чи вірите ви в те, що на погоду природної зони не впливають форми її по­верхні?
Чи вірите ви в те, що вивчати природні зони допомагає карта природних зон України?
2. По засніженій галявці ходить хлопчик у білій майці. (Підсніжник)
3. Кущ, який росте в зоні мішаних лісів. (Шипшина)
4. Улітку сіренький,
А взимку біленький.
Довгі вуха маю,
До ліса стрибаю. (Заєць)
5. Ґрунти у зоні мішаних лісів. (Болотяні)
6. Дубово-соснові ліси. (Субори)
7. Лікарська рослина. (Звіробій)
8. Тварина мішаних лісів, яку взято під державну охорону. (Олень)
9. Трав’яниста рослина, яка оплакує подругу весну. (Конвалія)
10. Слово — синонім словосполучення «зона мішаних лісів». (Полісся)  
           Розповідь учителя
— Зона мішаних лісів — це район інтенсивного сільськогосподарського ви­робництва та лісового господарства.
Яким є значення лісів для людини?
Гектар лісу протягом року очищує 18 млн кубічних метрів повітря. До того ж, він, ніби велетенський пилосос, забирає з повітря 36 тонн пилу. Тільки одне листяне дерево — бук — «виробляє» за годину 1 кг 700 г кисню. Денна продукція цього природного «кисневого заводу» може задовольнити потреби 64 чоловік.
Ліс — не тільки очисник повітря, але й годувальник.
Гектар лісу дає врожай їстівних грибів — у середньому до 80 кг, близько тонни малини і чорниці, журавлини та інших ягід, таку саму кількість лікар­ських рослин, а в насадженнях липи, білої акації, інших медоносів бджоли збирають з такої площі майже 300 кг меду.
Ліс — гігантський фільтр і активний учасник такого важливого процесу, як обмін газів у повітрі. Лісові насадження поглинають із повітря вуглекислий газ і збагачують його киснем. Підраховано, наприклад, що чотири дорослих дерева забезпечують добову норму кисню для однієї людини.
Оздоровче значення дерев полягає в очищенні повітря від пилу і шкідливих газів, які виробляють фабрики і заводи. У лісі практично немає пилу. В’яз, липа, бузок — найкращі збирачі пилу.
А чи чули ви що-небудь про фітонциди — небачені лісові «санітари»? Це летючі захисні речовини, які виділяють рослини. Вони наділені здатністю по­давляти ріст і розвиток хвороботворних мікробів, бактерій і грибів. Напри­клад, збудники таких небезпечних хвороб, як туберкульоз, дизентерія, тиф, швидко гинуть під дією фітонцидів, які виділяють береза, черемха, дуб, клен, береза, осика, черемха, сосна, ялина, за 1,5–3 хвилини знищують небезпечні мікроби.
За даними ООН, щорічно на планеті вирубують понад 3 млрд кубічних ме­трів лісу. З порушенням кількості лісів виникає значна кількість ураганів, у горах починаються зсуви ґрунтів, від довгих і затяжних дощів, сніги лави­нами сходять з гір у ріки, а гірські води сприятимуть значним повеням.
На всесвітньому екологічному форумі було ухвалено рішення щодо вико­ристання лісів та участі людей планети в «озелененні світу» і збереженні лісів.
Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів пов’язана із видо­буванням корисних копалин. На Поліссі видобуваються корисні копалиниграніт, пісок, нафта, газ, торф.
 Робота за підручником (с. 152–154)
— Прочитайте розповідь козака Подорожника.
— Чи правда, що на Полісся надходить найменша кількість тепла та най­більше опадів порівняно з іншими рівнинними природними зонами нашої країни?
— Чому на Поліссі широкого розвитку набули лісова, деревообробна та па­перова галузі промисловості?
— Що виготовляють ці галузі?
— Яким є головне завдання лісового господарства?
— Прочитайте розповідь розумниці Дзвіночки.
— Поясніть вислови із народної мудрості. Чому так говорять?
— У чому полягає користь від збирання макулатури?
— Які поклади корисних копалин зосереджені у зоні мішаних лісів?
— Що виготовляють з бурштину?
— Чи сприятливі природні умови Полісся для сільськогосподарського ви­користання?
— Що вирощують у зоні мішаних лісів?
— Що ви дізналися про льон? Що з нього виготовляють?
— Що ще вирощують у Поліссі?
— Чим приваблює Поліський край відпочивальників і туристів з усіх ку­точків України?
— Прочитайте і запам’ятайте висновки у рубриці «Сторінками Книги ко­рисних знань про природу України».
3. Фізкультхвилинка
       Гра «Так чи ні?»
Зона мішаних лісів займає північну частину України. Так чи ні?
Зона мішаних лісів займає південну частину України. Так чи ні?
У зоні мішаних лісів випадає мало дощів, часті посухи. Так чи ні?
У Поліссі багато річок, озер, лук, торфовищ. Так чи ні?
У Поліссі ростуть дуб, граб, береза, сосна, липа. Так чи ні?
У зоні мішаних лісів ростуть бамбук, пальма, кипарис. Так чи ні?
У зоні мішаних лісів живуть черепахи, ховрахи, орел степовий. Так чи ні?
С. 152–154, прочитати  статтю,  виконати завдання  в  зошиті.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Аудіодиктант